Методична скарбничка

Виступ на засіданні ШМО( 30 жовтня 2024)  

Про реалізацію основних положень Концепції національно-патріотичного виховання здобувачів освіт

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):

• високої патріотичної свідомості

• почуття вірності

• любові до Батьківщини

• турботи про благо свого народу

• готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.

Принципи національно-патріотичного виховання

• принцип національної спрямованості виховання	• формування у молоді: - національної свідомості  - любові до України - свого народу - шанобливого ставлення до української культури - здатності зберегти національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави
• принцип культуровідповідності	• виховання — культуротворчий процес задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства
• принцип гуманізації виховного процесу	• акцент на особистості як на вищій цінності
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії	• учасники виховного процесу: - виступають рівноправними партнерами у спілкуванні - беруть до уваги точку зору один одного - визнають право на відмінності у поглядах - узгоджують свої світоглядні позиції
• принцип цілісності	• організація виховання як системного педагогічного процесу, спрямованого на: - гармонійний та різнобічний розвиток особистості - формування цілісної картини світу - забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи
• акмеологічний принцип	• орієнтація виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості особистості • створення умов для досягнення життєвого успіху • розвиток індивідуальних здібностей
• принцип особистісної орієнтації	• розуміння того, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно й неповторно
• принцип життєвої творчої самодіяльності	• становлення особистості як творця свого життя, який: - здатен приймати особисті рішення - нести за відповідальність за свої рішення - повноцінно жити і активно діяти - постійно самовдосконалюватися - адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни
• принцип толерантності	• інтегрованість української культури в європейський та світовий простір • формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів • здатність диференціювати спільне та відмінне в різних культурах • сприйняття української культури як невід’ємної частини загальнолюдської

Цілі виховних завдань патріотичного виховання:

• утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України

• виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки

• укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю

• сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:

- готовності до участі в процесах державотворення

- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади

- спроможності дотримувати законів і захищати права людини

- готовності взяти на себе відповідальність

- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів

• формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій

• утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства

• культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи

• підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя

• виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.

 

Тепер, в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала рф проти України, вже ні в кого не виникає сумнівів у потребі перегляду системи національно-патріотичного виховання та посилити її. І цілком вчасно МОН затвердило заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання до 2025 року.

Шляхи реалізації національно-патріотичного виховання в системі Виховної роботи:

 звертається увага на важливість розробки заходів із інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам інформаційної війни. І це дійсно надзвичайно важливо, адже інформаційна війна дійсно не зупиняється ані на мить.

Другий не менш важливий момент – це  підтримувати волонтерські та громадські проєкти, залучати до виховання дітей та молоді учасників бойових дій , учасників антитерористичної операції, операції об’єднаних сил, учасників війни рф проти України та їхніх сімей, військових капеланів тощо.

 Впроваджувати дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»). І це чудово, адже вона дійсно цікава і точно подобається учням

 

 

 Виступ на засіданні ШМО( 30 жовтня 2024) Адаптація першокласників.

Вступ до школи — переломний момент у житті ди­тини. Він пов'язаний із побудовою нового типу сто­сунків з оточенням (ровесниками й дорослими), за­своєнням нового виду основної діяльності (навчаль­ної, а не ігрової). Змінюється все: обов'язки, оточен­ня, режим. Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому, що свою потребу в грі вона має задовольняти навчальними способами. Про­цес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному — від 2 тижнів до 2—3 місяців (залежно від рівня їхньої готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень го­товності до школи, або «шкільної зрілості».

До дитини в цей період висуваються нові вимо­ги, у неї з'являються нові обов'язки, нові друзі, нові стосунки з дорослими, що вимагає від дитини певних моральних зусиль і досвіду. Дитина опиняється в но­вій соціальній позиції, отримує право на навчання. А чи готова вона до цього?

Готовність до навчання в школі можна конста­тувати як інтегративну характеристику розвитку ди­тини, яка зумовлює успішність її адаптації до вимог шкільного життя.

Основними компонентами загальної готовності ди­тини до школи є:

мотиваційна готовність;

емоційно-вольова готовність;

розумова готовність;

психологічна готовність до спілкування та спіль­ної діяльності.

Однією з проблем, що найчастіше виникають під час переходу від дошкільної ланки до початкової, є складність адаптації учнів перших класів. Перехід від дошкільного віку до школярства потребує опануван­ня дитиною нового способу життєдіяльності. Успішна адаптація до початкової школи є необхідною умовою розвитку кожної дитини, особистості, її індивідуаль­ності, продуктивної активної діяльності, творчості. Розглянемо суб'єктивні та об'єктивні показники адап­тації. Об'єктивні — це адекватна поведінка та успішне навчання кожного учня. Суб'єктивні — самореалізація, задоволеність собою, що проявляється у внутрішньо­му й емоційному комфорті.

Адаптацію можна розглядати в різних аспектах. Але хотілося б зупинитися на основних ознаках адап­тації дитини:

v  перебування в спокійному, врівноваженому стані;

v  стриманість, уважність на уроках;

v  активність і рухливість на перервах;

v  прояв інтересу до нових людей, дорослих, дітей;

v  зацікавленість в огляді інтер'єру класу, школи, приміщень;

v  спостережливість, інтерес до старшокласників;

v  легка орієнтація у просторі школи, демонстрація батькам своєї обізнаності вже через тиждень;

v  легке розуміння і готовність виконувати вимоги вчителя, не чекаючи його заохочення;

v  позитивне оцінювання дитиною своїх дій. ре­зультатів власних зусиль;

v  адекватне сприйняття негативної оцінки дорослого;

v  ініціативний характер спілкування в період на­вчальної діяльності;

v  активність на уроках;

v  комунікативність у спілкуванні з учнями не лише свого класу;

v  успішне опанування навчального матеріалу.

Основні причини труднощів під час адаптації

1.   Психологічні особливості:

слабкий тип нервової системи;

підвищена сенситивність;

збудження нервових процесів.

2.   Особливості розвитку:

несформованість емоційно-вольової сфери;

слабка саморегуляція поведінки.

3.   Хибні методи виховання в сім'ях:

виховання типу «кумир в сім'ї»;

батьківська вседозволеність.

4.   Недосконала організація навчально-виховного процесу.

Ознаки дезадаптації:

·         труднощі у навчанні, стійка неуспішність;

·         порушення взаємин з однолітками, батьками, вчителем;

небажання відвідувати школу;

·         соматичні прояви (головний біль, порушення сну, апетиту, біль у животі);

пригнічений настрій, підвищена втомлюваність, глибокий спад працездатності наприкінці дня, тижня;

·         підвищена тривожність, плаксивість, невміння будувати стосунки з дорослими, дітьми;

·         відставання у навчанні;

·         емоційні порушення;

·         прояви дефіциту уваги, неготовність до трива­лого спілкування.

Педагогічно-методичний аспект організації навчаль­но-виховного процесу для першокласників

Проблема навчання шестирічних першокласників має багатоаспектний комплексний характер. Навчаль­но-виховний процес у початковій школі спрямований на оновлення змісту, форм і методів навчання. На­вчальна діяльність доповнюється іншими видами ді­яльності, які впливають на розвиток дитини.

Перехід від статусу дошкільника до статусу шко­ляра — найскладніший момент у житті дитини, який пов'язаний із входженням у нове соціальне середови­ще з новим типом стосунків з дорослими, однолітка­ми, новою навчальною діяльністю, що відбувається в кризовий період.

У роботі з шестирічними першокласниками слід акцентувати увагу на:

·         створенні належних соціальних і побутових умов, комфортного середовища перебування першокласни­ків у школі;

·         дотриманні принципу наступності в системі «ди­тячий садок — сім'я — початкова школа»;

·         використанні методів, форм навчання, що від­повідають психологічним особливостям розвитку дитини-дошкільника;

·         необхідності відходу від старої дисциплінарної моделі навчання і виховання молодших школярів;

·         сприянні розвитку дитини як особистості;

·         оновленні змісту початкової освіти;

·         зміні форм організації навчання шестирічних
першокласників;

·         розвитку шкільної психологічної служби, яка має своєчасно виявляти причини дезадаптації;

·         моделюванні стилів, способів партнерської ді­яльності, спілкування з дитиною.

Не варто забувати про необхідність налагодження довірливих стосунків з дитиною: вчинки дітей не слід засуджувати або схвалювати, їх треба аналізува­ти й розуміти.

Не можна критикувати дитину за неуспішність, порівнювати її з іншими однолітками, слід порівню­вати її лише з нею самою.

Не треба забувати, що гра шестирічної дитини — серйозна справа, яка створює психолого-педагогічну атмосферу в класі, вона є основним методом і формою навчання першокласників. У процесі гри світ дитин­ства природно поєднується зі світом науки.

Бажано не забувати про санітарно-гігієнічні вимоги до навчання першокласників. Навчальну діяльність і дозвілля учнів слід організовувати так, щоб сприяти під­триманню працездатності тривалий проміжок часу.

Навчальні досягнення учнів-першокласників оці­нюються вербально.

 

Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.

Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем.

Змінюється життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5 - 6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність.
Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.

Безумовно, першокласники, що відвідували дитячі заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», які не звикли до тривалого  перебування в дитячому колективі, до певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але на жаль, сьогодні лише 20—25 % дітей ідуть до школи здоровими. Решта ж мають різноманітні порушення та відхилення в стані здоров'я. 

Тож зрозуміло, чому процес адаптації проходить з певними ускладненнями й затягується на більш тривалий термін.

У дослідженні Г.Чуткіної виділено 3 рівні адаптації дітей до школи. (Опис рівнів адаптації наведено з кн. О.Проскури «Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками».) Звернімо увагу на їх зміст і основні показники.

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус. Такий рівень адаптації має Татарченко Павло.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками. Такий рівень адаптації мають такі учні:  Грінченко Марина, Науменко Артем, Середній Дмитро.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, часто в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання  самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується  нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує знач ної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний.

Такий рівень адаптації у Кузьомкіна Миколи, Родіонової Злати, Уроднича  Матвія.

Зрозуміло, що є досить тісний причиново-наслідковий зв'язок між  рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався. 

Рекомендації батькам:

·         створення сприятливого психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини;

·         роль самооцінювання дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінювання, тим більше труднощів у дитини у школі);

·         перша умова шкільного успіху – самоцінність дитини для її батьків;

·         формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;

·         обов’язкове знайомство з дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи;

·         неприпустимість фізичних покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків);

·         виключення таких мір покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання;

·         урахування темпераменту дитини у період адапації до шкільного навчання;

·         надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю;

·         заохочення дитини не тільки за навчальні успіхи;

·         моральне стимулювання досягнень дитини;

·         розвиток самоконтролю і самооцінювання, самодостатності дитини.

 

Рекомендації батькам щодо сприяння успішності процесу адаптації дітей до навчання в школі

·         Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не нагадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

·          Не відправляйте дитину до школи без сніданку, бо вона багато працює та витрачає сили.

·         Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

·          Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування такої особливої риси як впевненість у своїх можливостях.

·          В режимі дня для кожної дитини повинні бути обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка працює вдома легко залучається до навчання.

·         · Розширюйте і збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, вчить враховувати думки інших для формування власних поглядів.

·          Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. 

·          Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вислуховуйте зауваження вчителя не в присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку. 

·         Дозволяйте дитині виявити самостійність, заохочуйте найменші вияви. 

·         Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

·          Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, 2-3 години вона має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години

·          Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. 

·         Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог.

·          Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. Головними мають бути справи дитини, її радощі і біль.

·         У сім`ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі запитання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

·          Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини. 

·          Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.

Десять заповідей для мами і тата першокласника:

1. Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків.

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.

4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9. Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

 

Друкована праця :https://orcid.org/0000-0002-6338-1731 

  Найкращі інтернет-ресурси для вчителів початкових класів

http://nus.org.ua – нова українська школа
 i_baluba@mon.gov.ua.- стандарт вчителя початкової школим
 https://imzo.gov.ua-сайт інституту модернізації освіти
 https://base.kristti.com.ua/?p=4749 – Академія неперервної освіти

Де можна пройти курси безкоштовно і отримати сертифікат

 ·        http://autta.org.ua-Портал превентивної освіти(Курси ВЖР та ОЗК)
·         https://www.ed-era/com- Студія Онлайн освіти. Курси для вчителів, які будуть викладати у першому класі у 2018-2019 навчальному році.
·        На сайті КОІППО
·        http://www.prosvitcenter.org.ua-Просвіт(Центр інноваційної освіти)
·        http://yakistosviti.com.ua/uk/Start-zimovoyi-sesiyi-Web-STEM-shkoli-2018 -Безкоштовні. 

Де можна надрукувати  матеріали.

·       https://urok-ua.com/- вартість публікації 49гривень.·       http://abetkaland.in.ua/sertyfikaty/-Безкоштовно·       http://metodportal.com/node/4697 - 60 гривень
·       https://www.schoollife.org.ua/ - (шкільне життя)- безкоштовно·       https://academia.in.ua/ (Освітній портал «Академія»- 60гривень

• Форум педагогічнихідей «Урок»  – розміщення 1 матеріалу – передплата каталогу на 1 місяць 139 грн, розміщення 
• 2-х матеріалів – на 2 місяці, 3-х – на 3 місяці.

• Abetkaland.in.ua  -безкоштовно

• Posibnyk.com – безкоштовний сертифікат за 3 і більше авторських розробки на сайті у розділі «Плани-конспекти уроків»

• metodportal.com  - безкоштовне розміщення матеріалів з цифровим сертифікатом та 60 грн – друкований.

  • http://mon.gov.ua/ • http://educat.at.ua/ Презентації для учнів початкових класів Сайт об'єднує вчителів, що створюють навчальні презентації для своїх учнів. Налічує більш як 1700 презентацій та відеоматеріалів. 

• http://www.pochatkova-shkola.net/ -ВЕБ-сторінка журналу "Початкова школа"
• http://uclever.com/ -Центр творчих ініціатив "Клевер"
 • http://teacher.at.ua/ -Початкова школа. Вчитель -вчителю.Вчитель - учню. Вчитель -батькам. Поради шкільного психолога.Цей сайт створено для співпраці вчителів та допомоги учням та їх батькам.
 • http://konserg.ucoz.ua/ -Освітній сайт для сучасних педагогів .
• http://yrok.at.ua/- Портал вчителів початкових класів «Урок».
 • http://ditky.at.ua - Все діткам українською мовою - безкоштовно і без реєстрації! 
• http://valeriks.ucoz.ru - Початкове навчання. 
• http://pedsovet.su/load/321-1-2- шаблони презентацій і не тільки
 • http://prezentacii.com/detskie/ портал готових презентацій
 • http://900igr.net/-Презентації для дітей і школярів.
 • http://www.getloupe.com/- Сайт для створення фотоальбомів 

• Весела абетка.
• Цікаві вправи