Ми повинні пам'ятати історію свого народу. Аджде народ живе доти , доки пам'ять жива. Тому й поринули першокласники у ті жахливі дні голодного 33року. Затамувавши подих, слухали дітлахи розповідь про скалічені голодомором людські долі.
А ,запаливши свічки, в пам'ять загиблих кожен думав про те, щоб ці жахіття ніколи не повторилися.
